Етичний кодекс психолога — це фундаментальний набір правил і стандартів, які регулюють професійну діяльність фахівця. В Україні найбільш розповсюдженим є кодекс, прийнятий Товариством психологів України, який базується на міжнародних стандартах (зокрема, на принципах EFPA — Європейської федерації психологічних асоціацій).
Ось основні «кити», на яких тримається професійна етика:
Психолог несе персональну відповідальність за обрані методи, результати роботи та за те, щоб його втручання не зашкодило клієнту.
Принцип «Не зашкодь»: Пріоритет — добробут клієнта.
Усвідомлення обмежень: Психолог не повинен братися за випадки, які виходять за межі його компетенції.
Це основа довіри. Усе, що сказано в кабінеті (або під час онлайн-сесії), залишається між психологом і клієнтом.
Винятки: Психолог зобов'язаний порушити таємницю лише у випадках, коли є реальна загроза життю учнів або інших осіб (наприклад, намір скоїти злочин або суїцид).
Зберігання даних: Аудіо- чи відеозаписи робляться лише за письмовою згодою клієнта.
Психолог повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію та бути чесним щодо своєї освіти.
Фахівець має право використовувати лише ті методики, які пройшли наукову апробацію.
Обов’язковою є супервізія (консультації з досвідченішими колегами) та особиста терапія.
Психолог поважає гідність, права та свободи кожної людини, незалежно від її віку, статі, орієнтації, релігії чи соціального статусу.
Безоцінковість: Фахівець не засуджує спосіб життя чи вибір клієнта.
Самовизначення: Учні або інші особи мають право самостійно приймати рішення; психолог не може нав'язувати власну волю.